Подібні байки прийнято розпочинать, починаючи їх зі слів ЖИЛИ-БУЛИ, але зараз розповідь не про це, і розпочну я її з інших слів. Як то в мене часто буває, побачив я якось в інеті відеокамеру і на наступний день я її вже тримав в руках. По заявкам розробників вона може працювати під водою на глибині 1,5 м протягом 30 хвилин. Оскільки я так мілко не плаваю, я вирішив зробити підводний бокс до цієї камери. В даній статті я спробую в зрозумілій формі викласти хід моєї роботи по створенню бокса...

Умова задачі: Створить герметичний бокс в який би поміщалась камера і нею можна було б знімать на глибині до 6 м. На боксі повинна буть одна кнопка - кнопка затвора камери. На створення бокса відводиться 5 днів.

День перший (понеділок)

Оскільки я завчасно підготувався то основний матеріал в мене вже був - органічне скло товщиною 4мм, суперклей (супермомент гель), силіконовий герметік. Я прикинув приблизу форму підводного бокса, вирішив, що відеокамеру буду поміщать з відкритим екранчиком, а оскільки він поворотний то конструкція повинна буть такою, щоб не заважала йому крутиться туди-сюди. Бо хто його зна як буде зручніше під водою дивиться в екранчик, можливо навіть вертикально. Із всіх кнопок навігації я вирішив робить лише одну - кнопка запису. Тобто я повинен буду включить камеру, настроїть, загрузить її в бокс, а виключить зможу тільки тоді як вийму.

В понеділок я склеяв майже весь зовнішній корпус, без передньої стінки, з нею я не хотів спішить, бо на ній повинен розміщуватись глазок для об`єктива.

День другий (передня стінка)

Впринципі я думав, що роботу треба розпочать з прижимної кришки, зробивши її я закріпив би на ній відеокамеру зібрав би конструкцію і зміг би робить передню стінку. В такому випадку мені б вже було б видно де повинен розміщуватись ілюмінатор для об`єктива. Але матеріала для прижимної кришки я не знайшов і вирішив підти іншим шляхом... За весь день я зробив деталі для віконця об`єктива, а також приклеяв передню стінку.

День третій (ні палець об палець...)

З технічних причин в середу не боло зроблено нічого...

День четвертий (світло в кінці тунеля...)

Пошуки матеріалу для прижимної кришки увінчалися невдачою. Я ходив заглядав з угла в угол шукаючи товстий, міцний, рівний великий кусок пласмаси. Прижимна кришка не повинна прогинатися при стягуванні болтами, повинна бути міцною та не крихкою. Для цих потреб непогано підійшов би кусок склотекстоліта товщиною 10 мм. Я так зациклився пошуком невідомого, що мало не забув - та природа дає нам все необхідне для впровадження своїх задумів в життя, все що нам треба лежить поруч, його треба тільки побачити, взять і правильно використать...Я зразу відмовився від пошуків і вирішив зробить кришку із звичайного оргскла, а для надання їй упругих форм приклеїть ряд ребер жорсткості. Аналогічно, з використанням системи ребер жосткості, я вирішив робить і кріплення, що розміщуються на корпусі.

Зробивши прижимну кришку, я закріпив на ній відеокамеру, включив її і вставив в корпус бокса, так дивлячись на дисплей я швидко визначив місце для ілюмінатора під об`єктив.

День п`ятий (останній...)

Нарізавши кучу ребер жорсткості я наклеював їх на прижимну кришку та на кріплення корпусу. Змонтував ілюмінатор для об`єктива. Вирізав із бензостійкої гуми ущільнюючу прокладку. Кнопку затвора я збирався робить їз шпріца, ну його в мене не було, і кнопка зроблена не була. Вечером бокс був готовий (правда кнопки ж не було), я зібрав пустий бокс до кучі і вирушив на річку для випробування, після занурення бокса максимум на 1м під воду він забульчав. Негерметичним виявилося з`єднання прижимної кришки, оскільки я робив в ускореному темпі, то я не зашліфував належним чином з`єднувальну поверхню корпуса бокса, також відіграла свою роль в пропусканні моя оребрена прижимна кришка, я як почав її прижимать вона почала тріщать і дуже сильно я не прижимав.

І так, я незміг за п`ять днів зробить герметичний підводний бокс готовий до експлуатації. Віднєкуваться, звалювати все на складні погодні умови і на спалахи на сонці я не збирався. Я не справився. Але це не кінець світу, це навіть не невдача це просто урок з якого треба зробить висновки виявить недоліки і усунути їх.

Доробка...

Проаналізувавши всю складність ситуації я дійшов до висновку, що ситуація зовсім не складна. Потрібно підігнати стиковочні поверхні корпуса, посилить прижимну кришку і втулить в цю всю конструкцію шпріц-кнопку. З високими духовними пориваннями і специфічним настроєм я підійшов до шліфовки контактної поверхні, переді мною був здоровий наждачний круг дрібної фракції, за допомогою цього круга можна було найпростіше, ніж будь-яким іншим інструментом, що я розполагав вивести плоскость. Як задумав так і зробив...

Із інсулінового шпріца, проволки, двох гаєчок м2 і пружинки з авторучки я зварганив шпріц-кнопку. Оскільки в камері є 2 кнопки затвору я вирішив використовувать бокову і шпріц-кнопку "втулив" в прижимну кришку.

Після повторного випробування стало зрозуміло - потрібна доробка прижимної кришки, оскільки при сильному прижиманні її вигинало. Також стало ясно, що на грані де знаходиться ілюмінатор також треба розмістити прижимний болт. На кришку я ще приклеяв ребра жосткості через всю довжину (всі ребра зроблені з текстоліта, що колись був якоюсь платою). Після чого вона стала мать вигляд (див.рис.7)

Болтами, якими прижимається ілюмінатор я закріпив металічну пластіну з отвором і різьбою м4 для прижимання кришки. (див.рис.9)

Оскільки я клеяв супермоментом - гель, а він сохне довше чим звичайний суперклей і при висоханні виділяє пари, то конструкція бокса зсередини покрилася цими парами клея і стала мати якийсь незрозуміло матовий вигляд. Побачить шонебуть в екранчик через таке оргскло важкувато, а пливучи занурившись під воду взагалі практично неможливо, не видно навіть червоного кружочка, що символізує запис. Понирявши пару раз я вирішив зробить ілюмінатор для дисплея. Конструкція вікна ілюмінатора класична - прижимний флянець, скло, пласіна з отворами з різьбою, болти, всі ці деталі я посадив на силікон і ось що з цього вийшло (див.рис.14)

А зараз я розповім невеличку оповідку про запотівання бокса зсередини. Коли погрузить бокс в зборі під воду то там відбувається ізохорний процес температура і тиск змінюються, а об`єм то сталий, теплопровідність скла більша ніж оргскла, воно охолоджується швидше і конденсат утворюється іменно на склі, коли бокс подержать під водою трохи довше, щоб охололо і повітря всередині все востановиться.

Недоліки: Конструкція не має засобів управління камерою, зокрема її не можна включить, або виключить коли вона знаходиться в боксі. Кнопка управління затвором виступає збоку всієї конструкції і в екстримальних умовах (втеча від акули) її можна зламать.

Достоїнства: Незнаю впринципі поставлені задачі виконує, можливо це і є головне достоїнство.

Висновок: Якби мені потрібно було зробить підводний бокс ще то конструкція його відрізнялася від тієї що є. Відрізнялася б зокрема бортиками для кріплення, що розміщені на корпусі. Як показала практика кріплення те яке примінялося на грані з ілюмінатором для об`єктива більш надійне і отимальне.