Побачив я якось китайський світлодіодний фонарик і швидко купив собі подібний, але дуже швидко в ньому розчарувався, оскільки він не відповідав моїм
вимогам та високомірним стандартам ні з точки зору тривалості свічення ні з точки зору надійності... І задумав я зробить сам фонарик для себе такий, який би повністю відповідав
моїм уявленням про надійний світлодіодний фонарик. От з цього все й почалося, хоча фонарики були й раніше, але світлодіодні тільки починались...
Почитавши в інтернеті статті про особливість світлодіодів (нелінійність ВАХ) я зрозумів, що робить його треба виключно з імпульсним перетворювачем напруги.
Найпростішою і найдоступнішою виявилась схема на основі мікросхеми MAX 756.
Рис.1 Схема електрична принципова.
Дана мікросхема по заявкам виробників може працювати від напруги живлення починаючи з 0,7В і на виході стабільно видавати 3,3В, при максимальному струмі навантаження 300 мА, що і було превірено експериментально на практиці Рис.2
Рис.2 Зняття вольт амперних характеристик.
Жалко, але мені тоді так і не вдалося точно визначить реальний ККД, оскільки тестер в вторинному колі вносив своїм опором велику похибку. Та все одно він виявився досить високим...
Після всього цього я почав розробляти саму конструкцію фонарика, корпус вирішив зробити у вигляді труби, всю схему зібрати на платі і розмістити в передній її частині, потім послідовно два акумулятора типорозміру С, а в задній частині вимикач.
По скільки діаметр акумуляторів становить 25мм, то плату я вирішив робити круглою таким самим діаметром.
В програмі sprint-layout_4_0_rus розробив плату (max.lay), також зробив плату на якій розмістив 7 білих яскравих світлодіодів (марка невідома струм споживання кожним 20 мА) див. рис.3
Рис.3 Схема зібрана на платі, на іншій платі розміщено 7 паралельно з`єднаних світлодіодів.
Потім була зроблена ще одна плата, яка виконувала роль контактів. Всі ці плати я за допомогою паяльника і суперклея зібрав в єдиний блок і дав йому ім`я - ледмодуль...див. рис.4
Рис.4 Світлодіодний блок-ледмодуль.
В процесі випробування ледмоуля мені несподобалося світло від світлодіодів, воно було дуже сфокусоване, відбивалося від предметів, засліплювало бліками. Читати в темноті книжку при такому освітленні було дуже незручно, оскільки вона освітлювалася нерівномірно в одному місці дуже яскраво, в іншому недостатньо. Також сильно навантажував очі спектр, світло було дуже білим. І тут я знайшов на радіобазарі в Києві новий світлодіод: сила світла 100 кандел, кут розсіяння 120*, робочий струм 80 мА, діаметр 10 мм, ціна 8 грн. нажаль марка мені невідома. Я переобладнав ледмодуль на цей світлодіод. Спектр його не так сильно давив на очі, світло було розсіяним, рівномірним, недолік те що далеко ним не посвітиш, але "для ближнього бою" якраз саме те...
Рис.5 Вигляд світлодіодного модуля з одним путужним світлодіодом.
Електрична частина фонарика була майже готова, далі я почав сушити голову над створенням корпуса. Зтехнічних причин довго не вдавалося зробить корпус, але завдяки великих зусиль і допомоги із внє корпус таки був створений. Була виточена труба і нарізані різьби див. (рис.6)
Рис.6 Корпус.
Потім була виточена гайка призначена для прижимання скла див. (рис.7), також було виточене скло (більш детальніше про виготовлення скла можна почитати в статті "посилений")
Рис.7 Прижимна гайка.
Далі був виточений рефлектор, я його шліфував, шліфував ну він не блистів, а не блистів він по тій причині, що блистіть він і не повинен був, а основне його призначення упор ледмодуля, щоб світлодіод не впирався в скло.
Рис.8 Рефлектор.
Рис.9 Рефлектор во всєй красє (реальність)...
І так ми отримали корпус передню частину якого вже можна зібрать: в корпус вставить ледмодуль, потім рефлектор, скло і прижать це все прижимною гайкою, також в корпус вкидаються елементи живлення типорозміру С, і фонарик майже готовий, неготовою лишається задня його частина, на якій повинен буть розміщений вмикач. Всякі там механічні кнопки і все таке не задовільняли моїм завишеним і жорстким вимогам. Будувать вузол вимикача я вирішив на базі геркона, його я взяв з якоїсь радянської клавіатури в програмі sprint-layout_4_0_rus розробив плату (max.lay) на яку припаяв геркон, контакти (позолочені пімпочки (пімпочки - це надсучасний технічний термін), прикрутив латунну виточку в яку вставляється контактна пружина, обклеяв текстолітом і герконний модуль був готовий. Суть цього вимикача полягає в слідуючому - підвів магніт контакти геркона замкнулися відбувся електричний зв`язок між пружиною і позолочиними контактами, відвів магніт електричний зв`язок розірвався. Герконний модуль вставляється в задню кришку ( див. Рис.10, Рис.11, Рис.12 )
Рис.10 Задня кришка.
Рис.11 Задня кришка.
Рис.12 Герконний модуль.
Тепер лишалося зробить поворотний діск з фіксаторами в який би вставлявся магніт, повернув діск до упора в одну сторону - фонарик включився, повернув назад - виключився. Конструкція діска показана на (Рис.13) також там зображено болт
Рис.13 Поворотний діск і болт (так захарастить креслення ще треба вміть...).
Рис.14 Поворотний діск (реальна фотка).
Для фіксації діска вирішив використовувать кульковмй фіксатор (дєцька конструкція див (рис.15)) Взяв якийсь шарік із підшипника, пружинку із запальнички, втулочку виточив із латуні.
Рис.15 Суть конструкції кулькового фіксатора.
А для повної уяви конструкції фонарика в цілому даю збірне трьохмірне креслення, нище слідує таблиця специфікацій. Для спрощення креслення деталі кулькового фіксатора на кресленні не пказані.
Рис.16 Конструкція фонарика.
Таблиця 1. Таблиця специфікації.
позначення
найменування
1
болт
2
поворотний діск
3
магніт
4
упор
5
задня кришка
6
герконний модуль
7
корпус
8
світлодіодний модуль
9
рефлектор
10
скло
11
прижимна гайка
Рис.17 А ось так фонарик сидить у руці...
До недоліків слід віднести естетичні, а точніше ергономічні аспекти: слизький корпус (може вислизнути з рук), відносно м`який матеріал корпуса (якби якийсь титано-магнієвий)
А взагалі то фонарик показав себе як дуже надійний непримхливий та безвідмовний, я це стверджую оскільки ця стаття писалася вже значно пізніше після того як був зроблений фонарик і він вже використовувався протягом достатнього часу...
