Всідайся, мій юний читачу, позручніше, і хоча мені далеко до діда Панаса, я всеж таки розповім тобі цікаву, захоплюючу казочку. Уяви що опинився ти десь серед поля в якійсь забитій, богом забутій мєсності де ні електроенергії, ні газу, ні цівілізації нема, і тусуваться тобі тут треба хотяби місяць. Ну сірники, ніж, сковорідку і компас ти взяв, взяв ти і фонарик ну щоб в темноті від ночних монстрів відбиваться. Ну і скільки ти протягниш, скільки твій фонарик просвітить, акумуляторів підзарядить ніде, ящик батарейок з собою тожеж брать не будеш. Іменно для таких випадків, іменно для таких відважних та мужніх людей як ти к.б. Плуг і розробив прототіп фонарика виживання...

Ідея проста: фонарик повинен світити при будь-яких умовах, без підзарядки та заміни батарейок. А тепер я плавно з різким скачком незамітно для читача перескочу на іншу веселу історію яка передувала цій. Розбомбили якось юні техніки справжній японський, ще тих врємьон лазерний прінтер (вимовляючи слова японський ще тих врємьон прінтер бажано з особливою гордістю та важністю піднять в гору вказівний палець і зробить невеличку паузу між словами.) Так от з цього прінтера получилося багато маленьких болтиків, валіків, шестерьонок, пару моторчиків. Проста непідготовлена людина бачила в цьому всьому купу барахла, яж дивлячись на це бачив фонарик. Як я писав вище ти, мій юний читаче, навіть не помітив відхилення від основної сюжетної лінії, тому зараз примінивши простий літаратурний прийом я знову вскакую в ту колію в якій ми первоначально рухалися. З розібраного справжнього японського прінтера я взяв справжній японський колекторний двигун із справжнім японським редуктором. Двигун розрахований на 24 В. Я швиденько приладнав до вала редуктора рукоядочку і почав крутить двигун почав працювати в генераторному режимі і в холосту при гарних обертах видавав 24 В. Це дуже гарно і красиво але для сучасного фонарика на світлодіодах цього недостатньо. На світлодіоди повинна підводитися напруга стабільна не залежно від обертів. Тому мені прийшлося зібрать схему понижаючого широтноімпульсного перетворювача напруги. Схему я зібрав на основі мікросхеми і наспроїв вихідну напругу рівною 3,3 В. Тепер крутячи ручку на світлодіоди подавалася стабілізована напруга не залежно від обертів, по закону збереження енергії получилось що чим повільніше крутиш ручку тим її крутить важче, чим швидше тим легше. Поскільки це недороблений прототіп фонарика виживанія то в нього немає ні рефлектора ні ніякої фари, світлодіоди просто висять на соплях і вся схема не закрита в корпус. В ідеалі цей фонарик повинен бути виконаний в герметичному протиударному корпусі, в ньому повинна бути спеціальна спіраль для розведення вогню, в комплект повинен входить ніж виживанія ну і ще щось можна придумать на дозвіллі як буде вам скучно мої юні слухачі придумаєте ще щось потіпу підвісного електричного плуга, або м`сорубки. А на даному етапові маємо те що маємо.