Переді мною стоїть нелегка задача - на скору руку состряпать оповідку про те як я відлив із лому латуні та бронзи примітивну деталь, і описать цей процес треба так красиво, щоб у читача від захоплення перехопило дух. По скільки це не легка справа то для усілєнія ефекта я прикрашу статтю кольоровими фотознімками і можливо десь трошки підбрехаю (так роблять педагоги від Бога для того, щоб діти їх слухали із більшим інтузіазмом).

Значить задумка проста: виліпить з воску деталь обліпить її гіпсом, розігріть - воск витече, а замість нього залить розплавлену бронзу. Горно на деревном вугіллі легко розганяється до температури більше 1000 градусів цельсія тому розплавить латунь чи бронзу великого труда не складе.

Як задумав так і зробив: взяв воск розігрів його і почав ліпити з нього форму майбутньої заготовки, в дитинстві я багато ліпив із пластиліна, тому виліпить якусь крякозябру мені було не дуже важко. По скільки воск трохи не пластилін то його прийшлося спочатку розігріть феном, виліпить, і як охолов трохи підправить скальпелем зрізаючи, або зшкрібаючи слої.

Потім я купив гіпс будівельний (алібастер) , заколотив його в шкарабанці і вліпив в нього свою воскову модель. Взагалі то спеціалісти кажуть, що для такого діла треба брать гіпс для скульптур, або для зубних медиків, ну я думаю, що для сєльськой мєсності згодиться і алібастер і глина з піском.

Поскільки я лічность трохи жаднувата, а може не жаднувата а економна то заколочував я не повну шкарабанку, заколотив тільки скраєчку, там куди вставив воскову модель, а остачу шкарабанки засипав піском, навіщо ж ресурси зря переводить...

А тепер важливий момент після того як алібасер висох треба розігріть формочку і вилить з неї воск, але він (воск) напитується і весь витікать не завжди хоче, тому формочку треба прожарювать. Я розігрів формочку до такої температури що шкарабанка світилася червоним кольором, але дим з неї йшов достатньо довго, прожарювать треба до тих пір поки з гіпса припиняться будь які виділення в противному випадку деталь получиться пористою як мочалка.

Як я писав вище маючи примітивне горно з надувом бронзу чи латунь розплавить нескладно. Тігельок стальний з автомобільного масляного фільтра, звичайна тонкостінна шкарабанка прогорить.

Ну а далі все просто розплавив, акуратно залив і жди поки трохи охолоне. Оскільки метал при охолодженні дає усадку то це треба враховувать і заливать трохи з запасом. Якщо це все діло гарячим вкинуть у воду то формочку розірве внутрішніми силами деформації і деталь можна легко вийнять...

Ось такими нескладним і примітивним способом можна одержати просту деталь нескладної форми, осталося трохи підправить натфелем і все готово.

Не знаю чи получилася ця байка веселою та повчальною чи очередим хаотичним набором букв та цифр. Ну я всетаки надіюся, що найдуться люди для яких ця оповідка буде цікавою та корисною, ось на цій позитивній ноті я і закінчу цю розповідь...