к.б. Плуг

Клапана.

Уражений ножиковою шизою я перебував в пошуку гарної сталі для ножика, цей пошук підвів мене до клапанів...

Мета: Систематизувать назбирану інформацію про ріжучі властивості клапанної сталі. Інформацію перевірити на практиці.

Більшість великих і маленьких знатоків кажуть що самий кращий ножик получається із клапанів. Так які клапана треба розковувать і чим вони такі гарні? На виготовлення клапанів використовують теплостійкі і корозійностійкі марки сталей, вважається що на лезо ножа потрібно брать іменно випускний клапан і іменно з дізеля так як там самі жорсткі умови і сталь приміняється якісна. Із впускних клапанів дізеля, а також впускних та випускних клапанів бензинового двигуна внутрішнього згоряння гарне лезо для ножа більш всього що не вийде, так як на ці клапана приміняються не ті марки сталей. Я розковував випускний клапан з автомобіля Жигулі і впускний клапан тепловоза після гартування заготовки згиналися і не могли забезпечити нормальну твердість та пружність. Як буть, якщо ви знайшли на черметі клапан і не знаєте ні з чого він ні який він? Якість сталі визначається простим примітивним способом - іскрою на наждак "правильна" сталь буде давать короткі темночервоні іскри, їх буде не багато, також існує думка, що клапан повинен магнітиться, так як той, що немагнітиться зроблений з нержавійки (хрому> 13%), а вона не зможе забезпечить гарних характеристик. "Правильна" клапанна сталь не ржавіє і володіє високою твердістю і ударною в`язкістю, а також високою температурою відпуску.

Перш за все кожен хто хоче щось зробить з клапаном повинен знать його будову.

Мені відомі такі конструкції:

(рис.1, рис.2)

Можливо є ще якісь конструкції, але перелічені найпоширеніші.

Рис.1 Конструкція клапана наповненого натрієм.

Рис.2 Так виглядає клапан з натрієм всередині в розрізі.

Теорію я описав, тепер опишу практику. Ковку клапанної сталі слід проводити при температурі С. Закалка при температурі С на повітрі чи в масло. Відпуск при температурі 500 С в масло, на практиці я проводив відпуск при температурі темно-жовтого-сіро-фіолетового кольору побєжалості в масло. В розігрітому стані сталь достатньо в`язка.

Поскільки великі клапана це для нашої місцевості рідкість, то щоб зробить із клапана якийсь ріжучий інструмент приходиться прибігать до різних маніпуляцій. Як я писав вище треба, восновному з міркувань техніки безпеки ЗАВЖДИ відрізать шляпки, шток розковується легко, дехто стидиться навіть називать цей процес ковкою і використовує слово плющення. А як буть із шляпкою? Не викидать жеж якісну сталь, тимбільше можна зустріть багато клапанів де потрібна нам сталь приміняється тільки на шляпці. Особисто мені попали в руки тепловозні клапана, шток в яких був пустотілим з різьбою. Мабуть вони накручувалися на якийсь шток. Так от далі на основі цих клапанів я опишу операції які я приміняв для розковки шляпки тепловозного клапана.

Шляпку клапана потрібно відрізать так щоб невелика частина штока лишилася, цю частину штока потрібно осадить. Шляпка розігрівається до температури ковки і осажується до "блина".

Рис.3 Операція 1 - осадка.

Рис.4,Рис.7 Осадка.

Під час осадки утворюються наклепи (накладання одної частини металу на іншу) іх потрібно пильно зшліфувать болгаркою, щоб поверхня заготоки була без збрижів. В місці наклепу метал зчищається і утворуєтья впадина, потім заготовка проковується до рівної поверхні. Наклепи можуть виникнуть на будь якій стадії ковки, їх відразу потрібно убирать.

Рис.8 Операція 2 - наклепи зшліфувать болгаркою.

Рис.9 Заготовка очищена від наклепів.

Після того як всі наклепи зрізані і поверхня заготовки прокована потрібно зробить розріз "блина" до центра болгаркою (можна розрубать зубилом). В центрі "блина" там де була впадина для кращого теплорозподілення утворилися наклепи і їх потрібно видалити, для цього і робиться розріз до центру, якби його не було то можна булоб радіально осажувать і витягувать в полосу.

Рис.10 Операція 3 - розріз до центра.

Рис.11,Рис.12 Розріз.

Тепер треба розвернуть цей "блинець", гарно розігріваємо закладаємо в розріз зубило і процес пішов. Як зубила буде мало можна закладать щось товще, як розріз роздасться до достатніх ромірів далі розвертать можна до кута наковальні, вобщим процес творчий.

Рис.13 Операція 4 - розвертання "блинця".

Рис.14,Рис.17 Розвертання діска.

Після того як заготовка набрала форму полоси потрібно видалить наклепи від впадини для таплорозподілення, вони будуть по центру полоси з торця. Зрізаємо їх болгаркою і гарно проковуємо, все полоса готова.

Рис.18 Операція 5 - рпроковування в полосу.

Рис.19 Проковка в полосу.

А далі вже виковуємо що хочемо, на що вистачає в нас фантазії та вмінь. Далі знизу викладаю відео процеса розковки головки клапана в полосу.

Від.1 Розковка, частина 1.

Від.2 Розковка, частина 2.

А взагалі то клапана бувають різні, на (рис.19) показано справжній тепловозний клапан (зліва, маса 1,5 кг) на фоні менших, але більш розповсюджених клапанів двигунів внутрішнього згоряння.

Рис.19 Клапана бувають різні.

Рис.20 Еволюція клапана в ніж.

Висновок: Так дійсно з клапана можна зробить ріжучий інструмент з гарними ріжучими властивостями, що і було підтверджено на практиці.

к.б. Плуг. Тоха. Лохвиця. 7373@mail.ru