Головна Про к.б. Плуг Про Лохвицю
Ножик класичний.

Стаття про те як зробить звичайний ножик з сквозним монтажем. Опис супроводжується кольоровими малюнками. Статтю можна читати замість художньої книжки, також її можна читати дітям замість казки. Стаття позитивно впливає на психіку та на загальний стан організма читаючого. Отака крута стаття вас жде попереду.

Після розковки тепловозного клапана в мене лишилися відрізані штоки, частина штока пустотіла, але не докінця. З цього куска метала я і вирішив зробить ножик.


Рис.1 Остаток від клапана.

Ковка

Ковка це веселе, захоплююче та цікаве заняття, його суть заключається в тому, щоб куску заліза, за допомогою молотка та мускульної сили придать потрібну фотму, оскільки метал не завжди пластичний то його як правило нагрівають до ковочної мемператури і тоді, він значно легше деформується. Так і я взяв і розплескав ту частину штока яка цільна, в полосу.



Рис.2,Рис.5 Плескання куска штока.

Потім була розрізана вздовж пустотіла частина штока. Одну половинку я відламав і зачистив шліфувальним кругом болгарки (див. рис.6-10)



Рис.6,Рис.9 Підготовка деталі до подальшої ковки.

Рис.10 Зшліфовування нерівностей.

Після зняття всіх загусениць болгаркою послідувала ковка, ну всмислі плескання молотком. Процес не хитрий і нескладний. В результаті цієї ковки був виклепаний клинок. Признаюся чесно хвостовик вирізав болгаркою, оскільки товщина метала на ньому була замала для його проковування.



Рис.11,Рис.14 Доводка деталі до форми клинка.

Рис.15 Викуваний клинок.

Термообробка

Термообробка це такий хитрий процес при якому, якимсь чином змінюється структура метала, і при цьому змінюються його фізичні властивості. Суть термообробки заключається в швидкості охолодження деталі.

Перед загартуванням я провів нормалізацію - рівномірно нагрів клинок до світложовтого кольору і охолодив на повітрі. Гартування. Суть гартування заключається в відносно швидкому охолодженні розігрітої заготовки. Я гартував в маслі. Основна складність при гартуванні це рівномірно прогріть клинок до потрібної температури і правильно ввести його в масло. Практика показала, що розігрівати клинок краще на мілкоподрібненому деревному вугіллі тримаючи його вертикально ріжучою частиною вниз і постійно двигаючи його від себе і до себе для більш рівномірного прогрівання.


Рис.16 Розігрів клинка під гартування.

Після того як клинок почервонів до потрібного нам кольору швидко опускаємо його в масло вертикально і переміщуємо вертикальній площині для кращого охолодження, якщо колотить клинком як чай ложкою то клинок більш всього що поведе.



Рис.17,Рис.20 Процес загартовування.

Після процесу загартування я провірив твердість клинка ялозячи по ньому напилком. Твердість була задовільною, напильник ковзався по клинку


Рис.21 Перевірка твердості напилком.

Для повного уявлення ситуації я зажав край клинка в тиски і надламав край.

Рис.22,Рис.23 Перевірка на ударну в'язкість.

Відпуск. Відпуск проводиться при нагріванні деталі до невисоких температур з подальшим нешвидким охолодженням. Для визначення температури я зачистив клинок зідравши на наждаку окалину.


Рис.24 Зашліфований клинок.

Існують таблиці залежності кольору мінливості від температури, я нагрів клинок до солом'яного з переходом в сірий і опустив в масло, після чого вважав термообробку завершеною.



Рис.25,Рис.28 Процес відпуску.

Слюсарна обробка

Теоретично в слюсарній обробці нічого складного немає, але вона потребує великої точності рухів і гарного зору. Я трохи понаждакував, знімаючи площину клинка після чого отримав ось таку картину (див Рис. 31)

Рис.29,Рис.30 Процес наждакування клинка.

Рис.31 Відшліфований клинок.

Місце де клинок буде стикуваться з больстером повинне мати достатньо точну обробку, для паралельності ліній я використав нехитру приспособу (див Рис. 32)


Рис.32 Клинок із приспособою.

Далі йде процес наждакування і готовий результат роботи.


Рис.33 Доводка хвостовика.

Рис.34 Хвостовик в порядку.

Створення ручки

Ручку я вирішив робити дерев'яну без всяких там понтових ізлішеств. В мене була виварена і висушена дика груша, от з куска цієї груші я і почав робить ручку. Я приміряв і відпиляв потрібний мені брусок.


Рис.35 Примірка клинка до дерев'яшки.

Далі требувалося просвердлить отвір через всю дерев'яшку, як показала практика задача не з самих простих, по перше небуло такого довгого свердла і я взявся свердлить тим, що було під рукою, а під рукою на той момент оказався круглий надфель, по друге дреллю свердлить виявилося дуже складно, отвір свердлився під кутом і міг вилізти де попало. Тоді а зажав надфель в патрон токарного станка, а заготовку замість різця і із димом, на великих обертах пропік отвір.



Рис.36,Рис.39 Висвердлювання отвору в дерев'яшці.

Отвір получився круглим, а хвостовик мав прямокутної форми переріз, для встановлення справедливості я розігрів кінець хвостовика горєлкой і пропік ним потрібну форму в дерев'яшці. Операція нагрівання хвостовика небезпечна, оскільки можна порушить термообробку і перевідпустить клинок, та я діяв акуратно і грів лише край хвостовика, а сам клинок обгорнув мокрою ганчіркою і зажав в тиски.

Рис.40,Рис.41 Підгонка отвору під хвостовик.

Після цих маніпуляцій клинок вже сідав в дерев'яшку.


Рис.42 Клинок в дерев'шці.

Больстер

Больстер - мабуть це якесь запозичене слово іншомовного походження. Призначення больстера - захист верхньої частини ручки ножа від пошкоджень в процесі експлуатації. Взагалі то виготовлення цієї деталі це скучнувате заняття, тут требується точність, акуратність і усидчивість.


Рис.43 Відрізання куска бронзи.

Я відрізав п'ятак від попередньо відлитої заготовки.


Рис.44 Відрізаний п'ятачок.

Далі розмітив і попросвердлював отвори і якось їх звів в один за допомогою маленького натфеля, і на цьому етапі мені зробилося скучно і я вирішив підігнать больстер під клинок більш веселим способом, я зажав клинок в тиски і за допомогою молока і трубки почав насажувать больстер на хвостовик.

Рис.45,Рис.46 Висвердлювання отвору в больстері.

Процес насажевання силою достатньо ризикований можить лопнуть клинок , що й було доказано на практиці, але не цього разу, бо цього разу все клеїлось як треба.


Рис.47 Підгонка больстера до клинка.

Потім ще послідувала невеличка підгонка натфелем та молотком, і в результаті ціль була досягнута.

Рис.48,Рис.49 Підгонка больстера до клинка.

Рис.50 Больстер на клинку.

Але на цьому пригоди не закінчувалися тепер потрібно було підігнать дерев'яшку під больстер, що і було зроблено за допомогою ножовки та напильників, ну і наждачкой щось потер трохи.

Рис.51,Рис.52 Підгонка дерев'яшки під больстер.

Шайбу я виточив із куска штока якогось клапаня, попередньо відпаленого. Під цю шайбу в дереві засвердлив заглиблення.

Рис.53,Рис.54 Виготовлення шайби.

Всю конструкцію зібрав на епоксідці, хвостовик розклепав маленьким молоточком.


Рис.55 Зборка конструкції.

Рис.56 Конструкція в зборі.

Після того як епоксідка затверділа, я взявся за обстругування ручки. Цю процедуру я виконував за допомогою ножа.

Рис.57,Рис.58 Обстругування рукоятки.

Рис.59 Чорнова обробка рукоятки.

Після чорнової обробки ручки я відпиляв краї больстера придавши йому більш потрібну форму.

Рис.60,Рис.61 Обробка больстера.

Більш точну обробку ручки ножа я проводив за допомогою рашпеля, напильників та наждачки.


Рис.62 Обробка рукоятки рашпелем.

Рис.63,Рис.64 Доводка рукоятки на наждачкі.

Рис.65,Рис.66 Ножик готовий до пропитки.

Пропитка.

Суть пропитки - заповнить пори дерева якоюсь вологовідштовхуючою речовиною, цим самим забезпечити стійкість до намокання та гниття дерева. Існує ціла купа різного роду спецпропиток, я вирішив пропитать в лянній олії на паровій бані. Ножик кис десь добу потім я його витіг і оставив сохнуть, і так він сох мабуть пару місяців, поки він мені не став потрібним.


Рис.67 Пропитка.

Лезо довів на наждачці і підточив на бруску. Поки він сох на деревині проявився якийсь малюнок.

Рис.68,Рис.69 Готовий ножик.

Ось такий простенький получився ножик Джон Рембо звичайно на діло його б не взяв, а от в господарсько-кухонних бойових діях я думаю ним ще можна повоювать.

к.б. Плуг. Тоха. Лохвиця. 7373@mail.ru